ЛА ЛА ЛЕНД: ПРО ТУ ДІВЧИНУ

Нова стрічка Дам’єна Шазелла (ОДЕРЖИМІСТЬ) з назвою ЛА ЛА ЛЕНД, як пригадує багато хто, чи не найбільш спритно за останні один-два десятки років ввірвалась в серця звичайних глядачів та кіногурманів, ладних щодня перетасовувати свої колекції найкращих фільмів усіх часів. І таким чином справедливо розташувалась на першій сходинці в умовному рейтингу претендентів на щорічну премію ОСКАР за кращий фільм року (за версією Американської кіноакадемії). Спритно, бо цей статус фільм від одиниць схоплював ще до прем’єри, а від решти – чи не одразу-одразу після своєї казкової прем’єри під час  відкриття цьогорічного Венеційського міжнародного кінофестивалю. Спантеличливий ажіотаж не минув даром просто так, і Емма Стоун за свою роль у картині отримала з рук журі фестивалю, на чолі з Семом Мендесом, Кубок Вольпі за кращу жіночу роль мостри”-2016. За кілька днів до цього фільм по завершенню незмагального, однак найбільш вирішального для визначення долі переможців ключових номінацій наступного Оскара кінофестивалю в Теллурайді посів почесну другу сходинку в неофіційному рейтингу кращих стрічок фестивалю, що з року в рік фіксується авторами сайту https://michaelstelluridefilm.blogspot.com/. Просто приголомшлива вдача, зважаючи на той факт особливо, що уже вчетверте поспіль минулого року фільм, що здобуває це друге місце, незмінно згодом здобував Оскара в категорії КРАЩИЙ ФІЛЬМ РОКУ.  Більше цього, мине всього лиш ще якихось два тижні, і ЛА ЛА ЛЕНД буде обрано глядачами як кращий фільм Торонтського кінофестивалю. І тут аж ніяк без підкреслення: призер премії глядацьких симпатій Торонто практично неодмінно стає номінатом на Оскар в категорії КРАЩИЙ ФІЛЬМ РОКУ, хоча на один з двох порядків менше статистично шансів має на здобуття самого ОСКАР в цій категорії. Теж досить чудово, погодьтесь. Що ж заховано всередині цієї стрічки, яку поки один поперед одного поспішають вихопити для своїх програм американські кінофестивалі, хоч Європі та Україні, здається, побачити фільм пощастить ще ой як не скоро. Думаю, прочитавши нижче подану оповідь, хоч точно таки не забудете додати до переліку запланованого до перегляду ЛА ЛА ЛЕНД, коли б не випала та можливість бачити врешті сам фільм.

 

Є такі фільми, які зведені навколо одного персонажу та акторки, яка обезроює кожного навіть на фоні таких по-різному строкатих полотен особистих вподобань. Якщо згадувати хоча б кілька таких, то згадуєш СНІДАНОК У ТІФФАНІ, КАСАБЛАНКУ, ЗАКОХАНОГО ШЕКСПІРА. І навіть не важливо, чи ті, хто прагнуть з’єднатись з її персонажем на екрані, зрештою досягають успіху-щастя чи страждають від горя, адже насправді формуються інші куди ближчі відносини, відносини між тобою, глядачем, та нею. Тобою, якими б не були твої вподобання і наскільки б не було черствим й крижаним твоє серце. Цього року з’явився ще один такий фільм – ЛА ЛА ЛЕНД; тією акторкою є Емма СТОУН.

Ми проживаємо наші життя занадто швидко. І усвідомлюємо то це лиш після того, як мине достатньо часу, коли сплачуємо за вже пройдешні десятиліття. Те, що ми робимо саме зараз і саме тут, здається звичайною репетицією справжнього життя, що ще має настати. Але. Спочатку тобі виповниться 30, згодом – уже 40, а потім – 50… і тільки тоді от якраз скажуть, що минуло досить часу, щоб чітко побачити кожне рішення та кожен рік, наче книгу на полиці чи цеглину в стіні. Вони нікуди не зникають. Вони є правдою наших життів. Вони є тим, чим ми є. Вони є відповіддю на запитання, яке ми, заклопотані життям, не задавали. “Що з нас буде?”

Кохання, однак, річ інша. Важко знати напевно, чи ти особисто дозволив собі поєднатись зі справжнім коханням, допоки не мине достатньо років, щоб довести це. ЛА ЛА ЛЕНД, хоч і є мюзиклом, дія якого відбувається в Лос Анджелесі як гігантсько розважлива та романтична комедія, є насправді картиною про правильні та помилкові рішення та вибори. ЛА ЛА ЛЕНД – усе, про що ви вже читали. Тріумф кіно, твір мистецтва, данина славетним французьким мюзиклам (серед них, наприклад, ШЕРБУРЗЬКІ ПАРАСОЛЬКИ), які, здається, просто мали, хай навіть частково, надихнути появу цього фільму Дам’єна Шазелла. Однак якби ЛА ЛА ЛЕНД складався лише із перших двох зі своїх третин, то на передостанньому реченні якраз цілком було б завершити опис чеснот стрічки. Наприкінці ЛА ЛА ЛЕНД вивищуєтсья над усім цим та стає шеедвром, що влучає чітко в серце, даруючи відчуття, як тоді, коли з допомогою останнього сірника вдається врешті запалити вогонь холодної ночі взимку.

Не зазишається сумнівів, що Дам’єн Шазелл – чарівно обдарована особистість. Йому, випускнику Гарварду, вже перший фільм приніс номінацію на ОСКАР за кращий фільм. Ой як легко з приводу цього назбирати крихту заздрощів по відношенню до Дам’єна Шазелла. Однак обурення тобі не допоможе під час перегляду фільму ЛА ЛА ЛЕНД, тому що не може бути такої кількості, велико чи малої, заздрощів чи роздратування, яка б змогла успішно протистояти шарму Емми Стоун. Запрошую спробувати. Поразка неминуча.

Лос Анджелес Шазелла нагадує міста багатьох людей: суміш старого та нового, мрійливих ілюзій та жорстких реалій. Місто, яке не сповзає в стагнацію, а змінюється, в кращу чи гіршу сторону, щодня. Його магія нt красуєтсья на поверхні, але ховається глибоко, так, щоб бути віднайденою та піднесеною, коли ти об’їждаєш його периметр від узбережжя до Долини, до Гріффіт Парку та врешті до Голлівуду. Воно є або тим місцем, до якого ти прибув, щоб здійснити власні мрії, або місцем, де ти спостерігав за тим, як вони гинуть. Кількість мрійників, які так продовжують прибувати туди, приголомшує, навіть тоді, коли кіноіндустрія в тому вигляді, як вона колись існувала, фактично зникає. Для нових акторок тут місця небагато: ця теза відтворена у фільмі дуже красиво. Якщо збираєтесь вважати, що ЛА ЛА ЛЕНД – кіно, де єдиним генієм є чоловік, а жінка виконує тільки роль реквізиту, не бійтесь добре обміркувати свій підхід та очікування до стрічки ще раз. Ця картина неабияк збалансована за всіма параметрами (хоча можна висувати претензії до обізнаност з джазом героїні Стоун). Навіть якщо ці персонажі є двома чудовими дітьми, чиї головни сповнені мріями, а серця – коханням, ми знаємо, що рано чи пізно, як і кожен з нас, вони постануть перед тією хвилею життя, коли людині доводиться розплачуватись за зроблені ним/нею вибори. 

Магія ЛА ЛА ЛЕНДУ полягає в тому, що цей фільм є настільки ж листом зізнання в коханні висушеному, перенаселеному незграбно красивому безкраєму ландшафту, яким є Лос Анджелес, наскільки ж і даниною, омажем кіно в цілому, яке, в окремих відношеннях, є тим ідеалістичним досі пульсуючим серцем, яке це місто все ще пропонує туристам та мрійникам, які сюди приїжджають. Голлівуд, звісно, є іллюзією. Небо – тільки декорації, актори з належними інструментами і полетіти можуть, музика з’являєтсья нізвідки, а персонажі можуть ні з того ні з сього вибухнути піснею. Традиція кіно непохитна та розвивається за своїми правилами.

Однак цей фільм, на відміну від стрічки ОДЕРЖИМІСТЬ, має в собі більше, ніж проста традиція. ЛА ЛА ЛЕНД – більше, ніж просто чоловік, який знімає кіно про викинутий з моди жанр мюзиклу, про те, як персонаж Раяна Гослінга тримається традиційних витоків джазу, щоб зберігати їх. Більше, ніж  кіно, яке стверджує, що кінематограф все ще має величезну владу над нами, якщо ми не забуватимемо, що найкращі ілюзії з кіно творять не на комп’ютері. Найкраще передають обличчя акторів, їх тіла в полоні танцю, вбрані у яскраві костюми. Шазелл лише зафіксував щось магічне на екрані з допомогою як Стоун, так і Гослінга, чиє поєднання струменить і палахкотить точно так, як це було у випадках з Джином Келлі та Сід Шарісс, Фредом та Джинджер, чи Фредом та Рітою, чи Фредом та Леслі. Тоді, побачивши їх разом у танці, думалось: ого. Ось воно. Хай вони зіграють у кіно.

Однак справжінм тузом, що трапився в рукаві Шазелла, є тільки Емма Стоун, яка сповна виливаєтсья на полотні режисера. Щоб б він раніше на бачив у ній, було цілком реалізовано тут. Якби була на місці Емми інша акторка, фільм здавався б, мабуть, всього лиш вмілим виконанням вправи з режисури, хоч і красивим, однак Стоун підносить фільм на інший рівень та заводить його до пантеону найкращих за всі часи кіношедеврів.  І як же рідко сьогодні побачиш в центрі фільму жінку, персонаж якої важливий настільки ж, наскільки головний чоловічий персонаж. Міа у виконанні Емми Стоун не є тою, хто страждає, а тою, хто змагається та проривається, сповнена амбіцій, допитливості та розуму. Найбільше ж сподобалось у стрічці ЛА ЛА ЛЕНД те, що Шазелл дав нам шанс пригадати, яким був колись Голлівуд: коли кіно ще могло розповідати найважливіше про дівчину.

Дата прокатної прем’єри фільму в США – 9 грудня 2016. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *